Тот,кого звали морским волком,
Кто бури глаз не раз видал,
Сидел на палубе безмолвно,
И,обняв голову,рыдал.
До берега(какая малость!)
Осталось меньше сотни миль.
Всех мучит жажда и усталость,
Соль, пот, жара и мёртвый штиль.
Солёным солнце в небе плыло,
Солёный воздух,океан,
Воды солёной море было,
А для питья - один стакан.
Палящий зной,на мачте тонкой
Висели тряпкой паруса,
А по щеке "морского волка"
Солёная текла слеза.
Который был крутым вчера,
Не знал ни разу поражений,
С трудом, держась за леера,
Вдруг опустился на колени.
- Мой Бог,я сильно виноват,
Остался шаг мне до могилы,
Иисус,я - вор, морской пират,
Прости,Господь, нас и помилуй!
- Давай кончать с ним поскорее! -
Кричит толпа, - Повесить к чёрту!
Но,прежде чем висеть на рее,
Пускай попьёт воды за бортом!
К ноге привязанный канат
Лишь ограничивал свободу,
А с корабля был слышен мат,
Когда он пил морскую воду.
- Велик Господь наш, Господа! -
Раздался капа голос звонко, -
За бортом пресная вода!!!
...То было устье Амазонки.
Вновь капитан был у руля,
Попутный ветер звал в дорогу...
...Всю ночь команда корабля
В молитвах прославляла Бога.
* * * * * * *
Когда грех сильно давит плечи,
И горя целый океан,
Ты сделай шаг к Христу навстречу,
Как это сделал капитан.
Грехом израненная плоть,
От жажды силы на исходе,
И ты решаешь при народе
Иль ствол к виску,иль дурь колоть,
И нет путей к спасенью вроде,
Всем сердцем верь:ко всем Господь
На помощь вовремя приходит!
Ivan Tur,
Deutschland ,Lüdinghausen
Иисус,я стремлюсь к тебе ближе,
Хочу,не теряясь во мгле,
Любить будто не был обижен
И жить будто рай на земле. e-mail автора:turivan@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 4905 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
